Моменти ясного усвідомлення складаються в ціле життя, наповнене душевним спокоєм. У мене є вагомі підстави так говорити. Реальна дійсність вростає корінням в ґрунт, витісняючи зарості нервових розладів, і міцно тримається, протистоячи вихорам тих сил, які могли б знищити нас, або які ми могли б використовувати, щоб знищити себе самих. «Як це бачить Білл» (стор. 173) …
Не думаю, що в цьому світі можна зробити що-небудь дуже хороше, не практикуючись в цьому. І не вірю, що ми можемо домогтися гарних результатів у АА без постійної практики… Ми повинні практикуватися… щоб перейнятися духом служіння. Нам потрібно спробувати знайти хоч трохи віри, що дається нелегко, особливо людині, котра завжди була затятим матеріалістом, що характерно …
…ми просимо Бога керувати нашим мисленням, а особливо просимо, щоб воно було відокремлене від жалю до себе, нечесних чи своєкорисливих мотивів. «Анонімні Алкоголіки» (стор. 68) Промовлена щиро, ця молитва вчить мене бути по-справжньому безкорисливим і покірним, адже я часто, бувало, навіть роблячи добрі справи, шукав схвалення і слави для себе. Досліджуючи мотиви всіх своїх вчинків, …
Ми, видужуючі алкоголіки – брати не стільки по своїх гідностях, скільки по недоліках і по нашому спільному прагненню виправити їх. «Як це бачить Білл» (стор. 167) Між алкоголіками існує якась схожість: таємнича, духовна, майже незбагненна. Але вона є. Я «чую» її. Сьогодні я відчуваю, що можу допомогти людям, а вони можуть допомогти мені. Для мене …
Коли ми обманюємо інших, причина майже завжди криється в нашому самообмані… Коли ми чесні з іншою людиною, це доводить нашу чесність з самими собою і з Богом. «Як це бачить Білл» (стор. 17) Коли я пив, то обманював сам себе, представляючи реальність такою, якою мені було завгодно. Схильність обманювати інших – вада характеру, навіть якщо …
Всі ці невдачі народжують страх – справжню душевну хворобу. «Дванадцять Кроків і Дванадцять Традицій» (стор. 47) «Страх постукав; віра відчинила, а за дверима – нікого». Не знаю, кому належить цей вислів, але в ньому точно підмічено, що страх – ілюзія. А створюю її я сам. Я дуже рано пізнав страх і помилково вважав, що сам …
Якщо ми хочемо жити, ми повинні звільнитися від гніву. Поганий настрій і душевні потрясіння не для нас. Вони можуть бути сумнівною розкішшю для нормальних людей, але для алкоголіків вони є отрутою. «Анонімні Алкоголіки» (стор. 53) «Сумнівна розкіш». Як часто я згадував ці слова! Гнів – не єдине, що краще залишити для неалкоголіков. Я склав цілий …
…приховані образи несуть у собі серйозну загрозу, бо, плекаючи їх, ми відгороджуємося від світла духовності. «Як це бачить Білл» (стор. 5) Кажуть, що «гнів – це розкіш, яку я не можу собі дозволити». Чи означає це, що я повинен ігнорувати це природне для людини почуття? Думаю ні. До знайомства з Програмою АА я був рабом …
Образа є злочинцем «номер один». Вона руйнує більше алкоголіків, аніж все інше. Від неї походять усі форми духовної хвороби, бо ми були хворі не лише психічно і фізично, ми були хворі духовно. «Анонімні Алкоголіки» (стор. 51) Придивляючись до себе, під час роботи по Четвертому Кроку, я помічаю, що запросто можу прикрасити будь-який свій непорядний вчинок, …
Саможалість – один з найгірших, руйнівних недоліків, відомих нам. Він перешкоджає духовному зростанню і може припинити всі корисні зв’язки з нашими товаришами, оскільки ми, страждаючи ним, вимагаємо непомірно багато уваги і співчуття до своєї персони. Все це – слізлива форма мучеництва, а ми не можемо собі дозволити вдаватися до нього. «Як це бачить Білл» (стор. …
Анонімні Алкоголіки Полтавського регіону