Саможалість – один з найгірших, руйнівних недоліків, відомих нам. Він перешкоджає духовному зростанню і може припинити всі корисні зв’язки з нашими товаришами, оскільки ми, страждаючи ним, вимагаємо непомірно багато уваги і співчуття до своєї персони. Все це – слізлива форма мучеництва, а ми не можемо собі дозволити вдаватися до нього. «Як це бачить Білл» (стор. …
…стосовно алкоголю ми були на диво божевільними. «Анонімні Алкоголіки» (стор. 30) Алкоголізм змушував мене пити – хотів я цього чи ні. Божевілля керувало моїм життям і становило сутність моєї хвороби. Воно позбавляло мене свободи вибору щодо випивки, а значить, і взагалі будь-якого вибору. Коли я пив, я був нездатний приймати розумні рішення в жодній зі …
Іноді не скоро вдавалося зрозуміти, як наші викривлені ємоції тероризували нас. Ми шівидко помічали їх в інших і дуже повільно у собі. Перш за все, як би болісно та принизливо це не було, ми повинні визнати, що маємо багато таких вад. Щодо інших людей, то ми повінні забути слово «звинувачення». Навіть щоб почати це, потрібне …
Сутність будь-якого духовного зростання полягає в бажанні змінюватися на краще, а потім – в неослабній готовності брати на себе пов’язану з цим відповідальність. «Як це бачить Білл» (стор. 115) Часом, коли у мене з’являється бажання зробити те, що мені слід було б робити весь цей час, я жадаю похвал і визнання моїх заслуг. Я не …
…давайте ні на мить не будемо думати, що звільнилися від залежності… Наш колишній тиран, «Король Алкоголь», завжди напоготові, щоб знову захопити нас в полон. Тому свобода від алкоголю – найважливіша річ, якої треба домагатися, щоб не зійти з розуму або не вмерти. «Як це бачить Білл» (стор. 134) Поки я пив, я жив в духовному, …
Треба точно знати, як, де та коли наші природні бажання деформували нас. Треба чесно визнати ті нещастя, які це принесло нам та іншим людям. Виявивши свої ємоційні порушення, ми можемо приступити до їх виправлення. «Дванадцять Кроків і Дванадцять Традицій» (стор. 41-42) Сьогодні я вже не раб алкоголю, але рабство все ще загрожує мені – я …
І, говорячи від імені доктора Боба і від себе, я з вдячністю заявляю, що, якби не наші дружини, Анна і Лойс, жоден з нас не дожив би до створення АА. «Образ життя АА» (стор. 67) Чи здатний я на таку ж великодушну данину поваги і подяки до своєї дружини, батьків і друзів, без підтримки яких …
У нас були труднощі в особистих стосунках, ми не вміли контролювати свою емоційну природу, ми були схильні до нещасності і депресії, не могли заробляти на життя, мали відчуття непотрібності, були наповнені страхом, були нещас- ними, здавалося, ми не могли реально допомогти іншим людям… «Анонімні Алкоголіки» (стор. 41) Ці слова нагадують мені, що алкоголь – не …
Ми не раз намагалися бути членами сім’ї, своїми серед друзів, колег, бути корисними членами суспільства. Завжди ми намагалися височіти наб масою або сховатися під нею. Така егоцентрична поведінка перешкоджала партнерським стосункам з усіма, хто нас оточував. Ми мало знали про справжні людські взаємини. «Дванадцять Кроків і Дванадцять Традицій» (стор. 51) Саме ця думка, викладена в …
«Це цілком реальне відчуття власної неповноцінності ще більш посилюється його дитячою чутливістю. Такий стан справ розвиває в ньому ненаситну, ненормальну потребу в схваленні оточуючих і визнання суспільства. Все ще залишаючись дитиною, він хоче дістати з неба місяць. Але місяць, мабуть, не бажає до нього спускатися!» «Мова серця» (стор. 102) Коли я пив, я балансував між …
Анонімні Алкоголіки Полтавського регіону