Якщо ми хочемо жити, ми повинні звільнитися від гніву. Поганий настрій і душевні потрясіння не для нас. Вони можуть бути сумнівною розкішшю для нормальних людей, але для алкоголіків вони є отрутою. «Анонімні Алкоголіки» (стор. 53) «Сумнівна розкіш». Як часто я згадував ці слова! Гнів – не єдине, що краще залишити для неалкоголіков. Я склав цілий …
…приховані образи несуть у собі серйозну загрозу, бо, плекаючи їх, ми відгороджуємося від світла духовності. «Як це бачить Білл» (стор. 5) Кажуть, що «гнів – це розкіш, яку я не можу собі дозволити». Чи означає це, що я повинен ігнорувати це природне для людини почуття? Думаю ні. До знайомства з Програмою АА я був рабом …
Образа є злочинцем «номер один». Вона руйнує більше алкоголіків, аніж все інше. Від неї походять усі форми духовної хвороби, бо ми були хворі не лише психічно і фізично, ми були хворі духовно. «Анонімні Алкоголіки» (стор. 51) Придивляючись до себе, під час роботи по Четвертому Кроку, я помічаю, що запросто можу прикрасити будь-який свій непорядний вчинок, …
Саможалість – один з найгірших, руйнівних недоліків, відомих нам. Він перешкоджає духовному зростанню і може припинити всі корисні зв’язки з нашими товаришами, оскільки ми, страждаючи ним, вимагаємо непомірно багато уваги і співчуття до своєї персони. Все це – слізлива форма мучеництва, а ми не можемо собі дозволити вдаватися до нього. «Як це бачить Білл» (стор. …
…стосовно алкоголю ми були на диво божевільними. «Анонімні Алкоголіки» (стор. 30) Алкоголізм змушував мене пити – хотів я цього чи ні. Божевілля керувало моїм життям і становило сутність моєї хвороби. Воно позбавляло мене свободи вибору щодо випивки, а значить, і взагалі будь-якого вибору. Коли я пив, я був нездатний приймати розумні рішення в жодній зі …
Іноді не скоро вдавалося зрозуміти, як наші викривлені ємоції тероризували нас. Ми шівидко помічали їх в інших і дуже повільно у собі. Перш за все, як би болісно та принизливо це не було, ми повинні визнати, що маємо багато таких вад. Щодо інших людей, то ми повінні забути слово «звинувачення». Навіть щоб почати це, потрібне …
Сутність будь-якого духовного зростання полягає в бажанні змінюватися на краще, а потім – в неослабній готовності брати на себе пов’язану з цим відповідальність. «Як це бачить Білл» (стор. 115) Часом, коли у мене з’являється бажання зробити те, що мені слід було б робити весь цей час, я жадаю похвал і визнання моїх заслуг. Я не …
…давайте ні на мить не будемо думати, що звільнилися від залежності… Наш колишній тиран, «Король Алкоголь», завжди напоготові, щоб знову захопити нас в полон. Тому свобода від алкоголю – найважливіша річ, якої треба домагатися, щоб не зійти з розуму або не вмерти. «Як це бачить Білл» (стор. 134) Поки я пив, я жив в духовному, …
Треба точно знати, як, де та коли наші природні бажання деформували нас. Треба чесно визнати ті нещастя, які це принесло нам та іншим людям. Виявивши свої ємоційні порушення, ми можемо приступити до їх виправлення. «Дванадцять Кроків і Дванадцять Традицій» (стор. 41-42) Сьогодні я вже не раб алкоголю, але рабство все ще загрожує мені – я …
І, говорячи від імені доктора Боба і від себе, я з вдячністю заявляю, що, якби не наші дружини, Анна і Лойс, жоден з нас не дожив би до створення АА. «Образ життя АА» (стор. 67) Чи здатний я на таку ж великодушну данину поваги і подяки до своєї дружини, батьків і друзів, без підтримки яких …
Анонімні Алкоголіки Полтавського регіону