Анонімні Алкоголіки Полтавського регіону 
На цей захід з’їхалися 72 учасники із 45 країн. Девізом було – “Наші Дванадцять Традицій: Майбутнє АА у модерному світі”.
Традиції в АА необхідно берегти
Протягом Зборів я брав участь у роботі комітетів: “Робота з іншими”; літературному/видавничому; комітеті, який відповідав за порядок денний та тому, що займався стратегією і фінансами. Ми ділилися досвідом, обговорюючи нагальне: «Як розумно користуватися Інтернетом»; «Спонсорство – країна країні» та «Лідерство в АА».
Я звітував про діяльність АА в Україні і виступив на тему “Включення меншини в АА (Including Minorities in A.A.)”, яку мене особисто попросили підготувати. Загалом, подібних презентацій було 17-ть. Наприклад, «Служіння: не говори мені, а покажи»; «Сьома Традиція – підтримка наших служб»; «Майбутнє наших журналів»; «Спільнота рівних»; «Цінність 4-ої Традиції: Свобода чи хаос» та «Спонсорство у служінні».
Багато говорилося про наші Традиції і Концепції, служіння, принципи ротації й анонімності, дотримання анонімності в Інтернеті, 7-й Традиції, безпеку членів на зборах АА, планування, поінформовану групову свідомість тощо.
Наголошувалося, що традиції в АА необхідно берегти, щоб нові члени АА не повторювали старих помилок.
Чимало дізнався про те, як діяльність Анонімних Алкоголіків здійснюється в інших країнах. Наприклад, у Домініканській Республіці багато займаються плануванням: є загальний план на шість років, плани роботи з професіоналами та оприлюднення інформації. В Еквадорі для членів АА запроваджено анкети. В інших країнах складають фінансові плани, плани єдності та плани зростання.
Члени АА мають почувати себе захищено і комфортно
Представники деяких держав зазначали, що 7-а Традиція у них складає 52 і 40% їхнього бюджету. Ейеївці із Італії та Великої Британії показали нові відеоролики, а делегат з Індії розповів, як у них по всій країні надзвичайно розвинута робота щодо донесення вістки про АА. Йшлося також про роботу з молоддю та необхідність доносити їм вістку про одужання. Ґреґ Товби, генеральний менеджер із AAWS у Нью-Йорку повідомив, що Велика Книга зараз перекладена на 71 мову, а літературу надруковано на 102 мовах. У даний час у світі здійснюються нові переклади. Тож незабаром цей список буде значно ширшим.
Чимало говорили про те, що усі члени АА на зібраннях Анонімних Алкоголіків мають почувати себе безпечно, захищено і комфортно. Це, передусім, стосується жінок. Йшлося про необхідність зберігати анонімність у соціальних мережах, важливість діяльності довірених служителів не-алкоголіків (Клас А) та роботи один-на-один в АА.
Учасники зібрання наголошували на необхідності поважати та дотримуватися принципу ротації, щоб колишні члени Ради залишали служіння в структурі АА і давали можливість новим зайнятися служінням на рівні країни. Білл сам це зробив, коли була створена Конференція загального обслуговування США і Канади. Також акцентувалася увага на важливості «повної поінформованої» групової свідомості.
Зустрічі, місцеві зібрання АА
Під час Зборів мав зустрічі з багатьма делегатами. Зокрема, із Дейвидом Розеном (література), Мері Каминґзом (міжнародні справи) і Ґреґом Товбином (генеральний менеджер) з AAWS у Нью Йорку. Делегати з Португалії, Словакії та Чехії взяли з собою нашу літературу, яку я привіз.
Мені пропонували, щоб АА в Україні звернулися до Європейського Регіону АА Великої Британії із пропозицією провести квартальну «Асамблею» в Україні з метою збагачення нашого міжнародного досвіду. Також провести ще одну інвентаризацію Ради з Бобом Вілкоксом і звернутися до Офісу загального обслуговування Польського АА щодо запозичення досвіду у веденні офісу обслуговування.
Усі учасники Зборів взяли участь у місцевих зібраннях Анонімних Алкоголіків, де мали можливість виступити як спікери.
Також я був спостерігачем на зборах Ради загального обслуговування Південної Африки. Вони проведені з повагою один до одного, протокол був детальний і вміщував багато важливої інформації.
Загалом, місцеві члени АА чимало власного часу та грошей вклали в те, аби Світові збори пройшли успішно. І вони це зробили з радістю. Дійсний дух АА.
Юрій Т.
ДОВІДКА:
Дурбан – прибережне місто в провінції Квазулу-Натал на сході Південно-Африканської Республіки. Там дивним чином поєднуються африканська, індійська, британська і голландська культури. Між величезним тематичним парком із акваріумом “Морський світ Ушака” і футуристичним стадіоном “Мозес-Мабіда” проляга набережна, реконструйована до чемпіонату світу з футболу 2010 року. У Ботанічному саду Дурбана представлені африканські види рослин.