Каламутна ріка алкоголю…

Не розумні… Бажають напитися…
Спрагу серця-змочить оковитою…
Від страждань і зневіри відмитися…
Й зостаються з душею розбитою.

Затуманює розум примарами,
І добро із сердець випалює –
Алкогольними, злими чарами,
Лиш зневірює і обманює.

І ламаються душі ошукані…
А зелений змій насміхається.
Перелякані і затюкані
В рабстві змія-навік лишаються…

Вибирайтесь з болота хмІльного!
І нашіптувань змія-не слухайте!
Ви народжені бути ВІЛЬНИМИ!!!
У тверезий світ – в двері стукайте!!

Доки совість ще душу слухає!
І свідомість не виключається!
Доки серце у грудях стукає –
Вірте в Бога і все владнається!!!

Ольга Т.