Подолавши духовну хворобу, ми одужуємо психічно і фізично. «Анонімні Алкоголіки» (стор. 51) Мені дуже важко змиритися зі своєю духовною хворобою через непомірну гординю, котра прикривається матеріальним благополуччям і інтелектом. Але інтелект цілком сумісний з покірностю – за умови, що покірність я ставлю на перше місце. У сучасному світі прагнення до слави і багатства – головна …
Ми… (Перше слово Першого Кроку) «Дванадцять Кроків і Дванадцять Традицій» (стор. 23) Коли я пив, то міг думати лише: «Я, я, я» або «Мені, мені, мені». Така хвороблива, одержима зосередженість на самому собі, така душевна хвороба, такий духовний егоїзм більш ніж півжиття прив’язували мене до пляшки. Мої пошуки Бога і шляхів виконання Його волі день …
У числі інших я виконую і таку вправу: намагаюся скласти повний список благ, дарованих мені. «Як це бачить Білл» (стор. 37) Що у мене є такого, за що можна бути вдячним? Я усамітнився і став складати список благ, що аж ніяк не є моєю заслугою: починаючи з того, що я народився зі здоровим розумом та …
І головне, день за днем, потрібно робити хоча б одну добру справу). «Як це бачить Білл» (стор. 11) Чому я обманюю себе, кажучи, що повинен утримуватися від спиртного лише один день, хоча чудово знаю, що мені не можна буде пити все життя? Насправді, я не обманюю себе, адже «день за днем» – мабуть, єдиний доступний …
І він добре знає, що його власне життя стало багатшим, і це – додаткова нагорода за те, що він віддає щось іншому, не вимагаючи нічого натомість. «Як це бачить Білл» (стор. 69) Коли я тільки прийшов до Товариства, мені важко було засвоїти ідею віддання без жодних умов. Мені здавалося підозрілим, коли інші хотіли мені допомогти. …
Якщо ми старанні на цьому етапі свого розвитку, то ми будемо здивовані, не пройшовши й половини дороги. Ми пізнаємо нову свободу і нове щастя. «Анонімні Алкоголіки» (стор. 66) Моя перша справжня свобода – це свобода не випити сьогодні. Якщо я щиро прагну до неї, то буду працювати по Дванадцяти Кроках. І тоді щастя цієї свободи …
У найважчих обставинах мого життя мені знову і знову доводиться прощати інших і самого себе. «Як це бачить Білл» (стор. 268) Прощення себе і прощення інших – два потоки в одній річці, а гребля з образи заважає їх течії або зовсім припиняє її. Якщо греблю прибрати, то обидва потоки потечуть знову. Кроки АА дозволяють мені …
Часто, працюючи над цим кроком із спонсором чи духовним наставниками, ми вперше відчули здатність прощати інших, як би глибоко вони нас не образили. Наша моральна ацінка переконала нас у необхідності всеосяжного прощення, але тільки рішуче взявшись за Крок П’ятий, ми внутрішньо відчули, що можемо отримати прощення, а також дати його. «Дванадцять Кроків і Дванадцять Традицій» …
Зрозуміло, що життя, сповнене відчуттям глибокої образи, веде лише до марності й нещастя… Але для алкоголіка, який сподівається зберегти і розвинути духовне переживання, питання образи є над- звичайно важливим. «Анонімні Алкоголіки» (стор. 52) Пiзнай Бога – пізнаєшь спокiй. НЕMA БОГА – НЕМАЄ СПОКОЮ. Совершенно очевидно, что жизнь, наполненная ощущением недовольства, бессмысленна и лишена счастья… Для алкоголиков, …
Неодноразово новачки намагалися приховати деякі факти зі свого життя… вони вдавалися до легших способів… Але вони не навчилися бути достатньо покірними… «Анонімні Алкоголіки» (стор. 57) Може здатися, що покірність дуже близьке до приниження; але насправді покірність – це здатність поглянути на самого себе і чесно прийняти те, що бачиш. Мені більше не потрібно бути ні …
Анонімні Алкоголіки Полтавського регіону