24 Лютого. ВДЯЧНЕ СЕРЦЕ

Я намагаюся твердо дотримуватися тієї істини, що повне подяки серце не може тішитися марнославством. Воно з кожним своїм ударом обов’язково буде випромінювати любов – найпрекрасніше з почуттів, котрі нам дано пізнати.

«Як це бачить Білл» (стор. 37)

Мій наставник говорив мені, що я повинен бути вдячним алкоголіком і розглядати все з позицій подяки, адже вона основа покірності, а покірність – основа анонімності, а анонімність – «духовна основа всіх наших Традицій, яка постійно нагадує нам про те, що головними є принципи, а не особистості». В результаті такого керівництва кожен новий день я починаю, стаючи на коліна, щоб подякувати Богові за три речі: я живий, я тверезий, і я – член АА. Потім я весь день намагаюся утримувати це почуття вдячності, в повній мірі насолоджуючись черговими відпущеними мені двадцятьма чотирма годинами життя за принципами АА. АА – це не те, куди я вступив, а те, чим я живу.

Я стараюсь твердо придерживаться той истины, что наполненное благодарностью сердце не может тешиться тщеславием. Преисполненное благодарности, с каждым ударом оно, конечно же, будет излучать любовь — прекраснейшее из чувств, котороеnдано нам познать.

Как это видит Билл

As Bill Sees It, с. 37

Мой наставник сказал мне, что я должен быть благодарным алкоголиком и всегда стараться иметь «чувство благодарности», что благодарность является основой смирения, что смирение — это основа анонимности и что анонимность является «духовной основой всех наших Традиций, постоянно напоминающей нам о том, что главным являются принципы, а не личности». В результате такого руководства каждый новый день я начинаю, стоя на коленях, и благодарю Бога за три вещи: я жив, я трезвый, и я член АА. Затем я стараюсь жить с «чувством благодарности» и 24 часа наслаждаться АА — евским способом жить. АА — это не то, куда я вступил, это то, чем я живу.