Анонімні Алкоголіки Полтавського регіону 
Не впадайте у відчай.
«Анонімні Алкоголіки» (стор. 47)
Швидко досягнуту тверезість я ціную мало. Надто вже часто після моїх нереальних очікувань я був пригніченим, не кажучи вже про жаль до себе, і втомленим від спроб змінити світ до кінця тижня. Розчарування – сигнал того, що я, можливо, знову граю роль Бога. Секрет використання мого потенціалу полягає в тому, щоб визнавати обмеженість своїх можливостей і вважати, що час – це дар, а не загроза.
Надія – ключ, що відмикає двері мого розчарування. Програма обіцяє мені, що якщо я сьогодні не вип’ю, то у мене буде надія. Я повірив в те, що, ділячись, зберігаю дари АА, і тепер знаходжу мужність щоразу, коли когось підбадьорюю. Лише разом з іншими я, милістю Бога і Товариства АА, можу йти важкою дорогою щасливої долі. Так нехай же я завжди буду пам’ятати про те, що моя внутрішня сила набагато могутніша будь-якого страху, з яким я стикаюся! Так нехай же я завжди буду терплячим, адже я на вірному шляху!
Не отчаивайтесь.
Анонимные Алкоголики, с. 58
Alcoholics Anonymous, p. 60
Быстрая трезвость имеет для меня весьма низкую цену. Слишком часто результатом моих нереальных ожиданий становилось отчаяние, не говоря уже о жалости к себе и усталости от попыток изменить мир к концу недели. Отчаяние — это предупредительный сигнал, что я, возможно, пытаюсь занять место Бога. Секрет использования моего потенциала заключается в признании пределов моих возможностей и веры в то, что время — это дар, а не угроза.
Надежда — ключ, отпирающий двери отчаяния. Программа обещает мне, что если я сегодня не выпью, то у меня будет надежда. Я сохраняю то, чем делюсь, а поверив в это, каждый раз обретаю новую силу и мужество. Только с другими, по милости Божьей и в Содружестве АА я могу идти трудной дорогой счастливой судьбы. Пусть я всегда помню, что сила внутри меня гораздо больше любого страха в моей жизни. Пусть я всегда буду терпелив, ибо я на правильном пути.