На протязі тисячоліть ми вимагаємо більше, ніж треба, безпеки, престижу та любовних пригод. Коли нам це вдається, ми п’емо за ще сміливіші мрії. Коли ми терпимо хоч часткову поразку, ми п’емо, щоб забутися. Нам завжди було замало того, чого ми хотіли. У всіх наших прагненнях, навіть найкращих, найбільшою перешкодою була відсутність покірності. Нам не вистачало …
Якщо раніше ми сприймали покірність як примус, то тепер вона перетворюється на таку якість, що веде до спокою. «Дванадцять Кроків і Дванадцять Традицій» (стор. 69) Як часто я зосереджуюся на своїх проблемах та розчаруваннях? Коли у мене “хороший день”, ці самі проблеми стають менш значущими, і моя заклопотаність ними зменшується. Чи не було б краще, …
Поки ми ставили на перше місце впевненість у собі, про справжню впевненість у Вищій Силі не могло бути й мови. Не вистачало основної складової частини покірності – бажання шукати та виконувати Божу волю. «Дванадцять Кроків і Дванадцять Традицій» (стор. 67) Коли я вперше прийшов до АА, я хотів знайти хоч трохи тої невловимої якості, яка …
Тому що без певної міри покірності жоден алкоголік не може залишатися тверезим…Без неї вони не можуть досягти благородної мети або, в разі небезпеки, покликати на допомогу віру. «Дванадцять Кроків і Дванадцять Традицій» (стор. 65) Чому я опираюся слову «покірність»? Адже я змирююсь не перед іншими людьми, а перед Богом, як я Його розумію. Покорятися – …
Поворотний пункт у нашому житті настав, коли ми усвідомили покірність як щось справді бажане, а не примусове. «Дванадцять Кроків і Дванадцять Традицій» (стор. 69-70) Або спосіб життя АА стане для мене радістю, іабо я повертаюся до темряви та зневіри алкоголізму. Радість приходить до мене, коли моє ставлення до Бога та покірності перетворюється на бажання, а …
…як ми чесно подивились на деякі свої вади, обговорили їх з іншою людиною та стали готовими до їх усунення, наше уявлення про покірність набуває широкого змісту. «Дванадцять Кроків і Дванадцять Традицій» (стор. 68) Коли виникають ситуації, які руйнують мій спокій, біль часто спонукає мене просити у Бога ясності, щоб побачити свою роль у ситуації. Визнаючи …
Покірно попросили Його усунути наші недоліки. «Дванадцять Кроків і Дванадцять Традицій» (стор. 65) Тема покірності – важка. Покірність – це не думання про себе менше, ніж я повинен; це визнання того, що я добре роблю певні речі, це милостиве прийняття компліменту. Бог може зробити для мене тільки те, що Він може зробити через мене. Покірність …
У Кроці Сьомому ми змінюємо своє ставлення, котре за допомогою покірності дозволяє нам просунутися від себе до інших людей і до Бога. «Дванадцять Кроків і Дванадцять Традицій» стор. 70 Коли я, нарешті, попросив Бога забрати все те, що відгороджувало мене і від Нього, і від сонячного світла Духа, я вирушв у подорож, більш знаменитій, ніж …
…перш за все – острах втратити те, чим володіємо, або не одержати того, що нам хочеться мати. Через свої незадоволені запити ми постійно перебували в стані занепокоєння і розчарування. Щоб знайти спокій, нам необхідно було знайти спосіб зменшити свої домагання. А вже різниця між вимогою і звичайним проханням очевидна. «Дванадцять Кроків і Дванадцять Традицій» (стор. …
Основною причиною наших вад був егоцентричний страх…. «Дванадцять Кроків і Дванадцять Традицій» (стор. 70) Коли я відчуваю дискомфорт, роздратований або в депресії, я шукаю страх. Ця «зловісна і роз’їдаюча загроза» і є джерело моїх страждань. Страх невдачі, страх перед чужою думкою, заподіяння шкоди та багато інших страхів. Я знайшов Вищу Силу, котра не хоче, щоб …
Анонімні Алкоголіки Полтавського регіону