Анонімні Алкоголіки Полтавського регіону Всі Дванадцять Кроків А.А. вимагають від нас іти проти своїх природних бажань, всі вони випускають повітря з нашого «я». Коли доходить до цього, то навряд чи є важчі Кроки, ніж П’ятий. Але він є чи не найбільш необхідним для досягнення довготривалої тверезості та душевного спокою.
«Дванадцять Кроків і Дванадцять Традицій» (стор. 52)
Навіть після того як я перерахував на папері недоліки свого характеру, я не був готовий говорити про них. Але, врешті-решт, я вирішив: досить тягнути цю ношу самотужки, потрібно зізнатися кому-небудь в цих своїх дефектах. Я читав (і мені говорили), що без цього мені не вдасться залишатися тверезим. Коли я став практикувати П’ятий Крок в повсякденному житті, то, поряд з покірностью і душевним спокоєм, у мене виникло і почуття близькості до людей. Важливо було визнати недоліки свого характеру саме в тому порядку, який вказаний в П’ятому Кроці: «перед Богом, самим собою і іншою людиною». Визнання їх в першу чергу перед Богом проклало дорогу визнанням перед собою і перед іншою людиною. Як і написано в П’ятому Кроці, почуття єднання з Богом і з ближнім своїм привело мене до місця відпочинку. Там я зміг підготуватися до виконання інших Кроків у напрямку до повноцінного тверезого життя, що має чітку мету.
Все Двенадцать Шагов АА вступают в противоречие с нашими естественными желаниями… они умаляют наше «я». Когда дело доходит до умаления собственного «я», то наиболее труден Пятый Шаг. Но для последующего трезвого образа жизни и душевного покоя это самый необходимый Шаг.
Двенадцать Шагов и Двенадцать Традиций, с. 64
Twelve Steps and Twelve Traditions, p. 55
Даже после того как я записал на бумаге недостатки своего характера, я не был готов говорить о них. Но в конце концов я решил, что пора прекратить тащить эту ношу одному. Она для меня одного слишком тяжела. Мне надо было поведать кому — либо об этих своих дефектах. Я читал (и мне говорили), что, не сделав этого, мне не удастся остаться трезвым. Когда я в своей повседневной жизни стал практиковать Пятый Шаг, то наряду со смирением и душевным покоем обрел чувство сопричастности с людьми. Важно было признать недостатки моего характера именно в порядке, сформулированном в Пятом Шаге: «перед Богом, собой и каким‑либо другим человеком». Признание в первую очередь перед Богом проложило дорогу признанию перед собой и перед другим человеком. Как и написано в Пятом Шаге, чувство единения с Богом и со своим товарищем привело меня к месту отдыха. Здесь я смог подготовиться к работе по остальным Шагам, ведущим к полноценной и такой значимой для меня трезвости.
(Медитация из книги “ЕЖЕДНЕВНЫЕ РАЗМЫШЛЕНИЯ”)