В процесі подальшого розвитку виявилось, що найкращим джерелом емоційної стабільності є Сам Бог. Ми дізналися, що віра в Його абсолютну справедливість, прощення та любов є здоровою і діє там, де нічого більше не діє. Якщо ми дійсно довірилися Богові, то не могли більше виступати в ролі Бога перед своїми товаришами та не відчувати потреби повністю покладатися на людський захист і опіку.
«Дванадцять Кроків і Дванадцять Традицій» (стор. 112)
Я на власному досвіді переконалася: коли здається, що всі люди мене зрадили, завжди є Хтось, хто ніколи не залишить мене. Більш того, Він завжди поруч, щоб розділити мою радість, вказати вірний шлях, і Йому я можу довіритися тоді, коли більше довіритися нікому. Дії людей можуть збільшити або зменшити моє благополуччя і щастя; але лише люблячий Бог дає моєму духовному здоров’ю підживлення, якого я потребую щодня.
Когда мы поднялись на более высокую ступень развития, мы обнаружили, что лучший источник эмоциональной стабильности — это сам Бог. Мы узнали, что зависимость от Его безупречной справедливости, всепрощения и любви способствует душевному здоровью и помогает там, где помощи ждать больше неоткуда. Если мы по — настоящему зависим от Бога, то мы не станем строить из себя Бога перед нашими друзьями и не захотим полностью зависеть от защиты и поддержки людей.
Двенадцать Шагов и Двенадцать Традиций, с. 131
Twelve Steps and Twelve Traditions, p. 116
По собственному опыту знаю, что, когда, как кажется, все человеческие возможности исчерпаны, всегда есть Кто‑то, Кто никогда не оставит меня. Более того, Он всегда рядом, чтобы разделить мою радость, направить по верному пути, и Ему, как никому другому, я все могу доверить. Если мое благополучие и счастье можно увеличить или уменьшить человеческими усилиями, то только Бог может с любовью дать пищу моей душе. А от нее каждый новый день зависит мое духовное здоровье.
(Медитация из книги “ЕЖЕДНЕВНЫЕ РАЗМЫШЛЕНИЯ”)