Особисто відшкодовували заподіяну цим людям кривду, де тільки можливо…
«Дванадцять Кроків і Дванадцять Традицій» (стор. 76)
Озираючись на дні свого пияцтва, я згадую багатьох людей, чиї життєві шляхи лише на мить перетиналися з моїм, але яких я, тим не менш, вколов своєю злістю і сарказмом. Цих людей не знайти, і безпосередньо відшкодувати їм збитки неможливо. Все, що я можу зробити для того, щоб виправити такі помилки – це побічно спокутувати свою провину через інших людей, з котрими побіжно зіштовхує мене доля. Постійні прояви ввічливості і доброти допомагають мені жити в емоційній рівновазі і злагоді з самим собою.
Возмещали причиненный этим людям ущерб, где только возможно…
Двенадцать Шагов и Двенадцать Традиций, с. 95
Twelve Steps and Twelve Traditions, р. 83
Оглядываясь на дни своего пьянства, я вспоминаю многих людей, с которыми встретился случайно, но чью жизнь, тем не менее, я отравил своими злобой и сарказмом. Этих людей не найти, и извиниться перед ними невозможно. Все, что я могу сделать для них, все, что могу предложить «для изменения к лучшему», так это косвенные извинения, приносимые мною другим людям, с которыми сталкивает меня судьба. Проявляемые постоянно вежливость и доброта помогают мне жить в эмоциональном равновесии и в согласии с самим собой.
(Медитация из книги “ЕЖЕДНЕВНЫЕ РАЗМЫШЛЕНИЯ”)