Анонімні Алкоголіки Полтавського регіону Рано чи пізно в більшості груп АА виникають бурхливі суперечки про вироблення правил… Однак з часом страх і нетерпимість зникають, і ми розуміємо, що не хочемо нікого позбавляти шансу на одужання від алкоголізму. Ми хочемо якомога більше приймати і ніколи не виключати.
«Традиції АА: як вони розвивалися» (стор. 10, 11, 12)
В АА мені надали повну свободу і прийняли в Товариство таким, який я є. Моє членство не залежало від моїх релігійних поглядів, матеріального становища або освіти, і я дуже вдячний за це. Я часто запитую себе: «Чи визнаю рівноправність інших зі мною або ж відмовляю їм в свободі відрізнятися від мене?» Сьогодні я намагаюся змінити свої страх і нетерпимість на віру, терпіння, любов і прийняття. Я можу ділитися ними в групі, вдома і на роботі. Я намагаюся завжди брати своє позитивне ставлення з собою, куди б не прямував.
У мене немає права судити інших, і я не можу брати на себе таку відповідальність. Залежно від свого ставлення я можу бачити в новачках АА, в членах своєї родини і в друзях як загрозу, так і вчителів. Коли я згадую деякі свої минулі судження, мені стає ясно, як моє самовдоволення шкодило моїй духовності.
Время от времени во многих группах АА бурно спорят о выработке правил… Со
временем страх и нетерпимость исчезают. Мы не хотим никого лишать шанса на
выздоровление от алкоголизма. Мы хотим как можно больше принимать и никогда не исключать.
Традиции АА — как они развивались
AA Tradition: How It Developed, pp. 10, 11, 12
В АА мне предложили полную свободу и приняли в Содружество таким, какой я есть. Мое членство не зависело от моего согласия с чем‑либо, финансового положения или образования, и я благодарен за это. Я часто спрашиваю себя, могу ли я предложить такое же равенство другим или же отказываю им в свободе отличаться от меня. Сегодня я стараюсь заменить страх и нетерпимость на веру, терпимость, любовь и принятие. Я могу привнести эти силы в группу АА, в свой дом и на работу. Я стараюсь создавать позитивные отношения везде, где бываю.
У меня нет ни права, ни обязанности судить других. В зависимости от моего отношения я могу видеть в новичках в АА, в членах моей семьи и в друзьях угрозу или учителей. Когда я вспоминаю некоторые свои прошлые суждения, то ясно вижу, как мое самодовольство вредило моей духовности.
(Медитация из книги “ЕЖЕДНЕВНЫЕ РАЗМЫШЛЕНИЯ”)