Анонімні Алкоголіки Полтавського регіону Стосовно мети нашої групи є лише один найвищий авторитет – люблячий Бог, як Він може виразити Себе в нашій груповій свідомості.
«Дванадцять Кроків і Дванадцять Традицій» (стор. 118)
Коли мої побратими по АА доручають мені виконувати якісь невеликі обов’язки, я прошу Бога дарувати мені терпіння, неупередженість та готовність вислухати тих, ким мені довірено керувати. Я повинен пам’ятати, що я – лише наділений довірою виконавець, а не «правитель», не «вчитель» і не «інструктор». Бог направляє мої слова і дії, а моє завдання – слідувати Його рекомендаціям. Довіра – ось мій девіз. Я довіряю іншим керівним служителям. У нашому Товаристві повноваження «правити балом» належать вищому авторитету – Богу.
В делах нашей группы есть лишь один высший авторитет — любящий Бог, воспринимаемый нами в том виде, в котором Он может предстать в нашем групповом сознании.
Двенадцать Шагов и Двенадцать Традиций, с. 147
Twelve Steps and Twelve Traditions, p. 132
Когда мои собратья по АА избирают меня для исполнения каких‑то небольших обязанностей, я прошу Бога даровать мне терпение, непредвзятость и готовность выслушать тех, кем мне доверено руководить. Я обязан помнить, что я лишь облеченный доверием исполнитель, а не «правитель», не «учитель» и не «инструктор». Бог направляет мои слова и действия, а я отвечаю за то, чтобы следовать Его предложениям. Доверие — вот мой девиз. Я доверяю тем, кто руководит. В нашем Содружестве все полномочия «править балом» отданы высшему авторитету — Богу.
(Медитация из книги “ЕЖЕДНЕВНЫЕ РАЗМЫШЛЕНИЯ”)