Анонімні Алкоголіки Полтавського регіону «Шевцю, займайся своєю справою»…краще добре робити одну справу, ніж багато, але погано. Це є центральною темою даної традиції (П’ятої). Навколо неї об’єднується наша організація. Саме існування нашого товариства вимагає збереження цього принципу.
«Дванадцять Кроків і Дванадцять Традицій» (стор. 134)
Виживання АА залежить від єдності. Що сталося б, якби група, скажімо, вирішила перетворитися в бюро з працевлаштування, лікувальний заклад або центр соціальної допомоги? Занадто широка спеціалізація веде до втрати якої б то не було спеціалізації взагалі, розпорошення зусиль і, в кінцевому підсумку, до занепаду. Я вмію ділитися з новачками досвідом своїх страждань і одужання. Якщо я дотримуюся основної мети АА, це забезпечує безпеку чудесного дару тверезості, а тому на мені лежить величезна відповідальність. Життя мільйонів алкоголіків тісно пов’язане з моєю здатністю «доносити сенс наших ідей до алкоголіка, котрий все ще страждає».
«Если ты сапожник, то оставайся им до конца своих дней!» … лучше делать что-то одно по-настоящему хорошо, чем многое плохо. Такова центральная тема этой Традиции. Благодаря ей формируется единство нашего Содружества. Самое существование А. А. требует сохранение этого принципа.
Двенадцать Шагов и Двенадцать Традиций, с. 168
Twelve Steps and Twelve Traditions, p. 150
Судьба АА зависит от единства. Что произошло бы, если бы, скажем, группа решила стать бюро по трудоустройству, лечебным центром или агентством социальной помощи? Слишком широкая специализация ведет к утрате вообще какой‑либо специализации, распылению усилий и в конечном итоге к упадку. Я научился делиться с новичками и своими переживаниями, и методами выздоровления. Приверженность основной цели АА обеспечивает безопасность чудесного дара трезвости, а потому на мне лежит огромная ответственность. Жизнь миллионов алкоголиков тесно связана с моей способностью «доносить смысл наших идей до все еще страдающего алкоголика».
(Медитация из книги “ЕЖЕДНЕВНЫЕ РАЗМЫШЛЕНИЯ”)