Такий парадокс духовного відродження в АА: з повної поразки і слабкості виникає сила, а завдяки втраті старого життя знаходиться нове.
«АА дорослішає» (стор. 46)
Які чудесні ці загадкові парадокси! Вони не піддаються розрахункам, та проте, коли їх визнають і приймають, вони знову підтверджують щось у Всесвіті, недоступне людському розумінню. Коли я стикаюся зі страхом, мені дається мужність; коли я підтримую брата або сестру, посилюється моя здатність любити самого себе; коли я сприймаю біль як частину зростаючого життєвого досвіду, я відчуваю себе більш щасливим; коли я дивлюся на свою темну сторону, я переношуся в новий світ; коли я приймаю свою вразливість і доручаю себе Вищій Силі, на мене сходить небачена благодать. Спотикаючись, покритий ганьбою, я увійшов в двері АА, нічого вже не очікуючи від життя, а мені дали надію і гідність. Вражаюче, але єдиний спосіб зберегти дари Програми – передавати їх іншим.
Таков парадокс возрождения в АА: сила, возникающая из полного поражения и слабости, утрата старой жизни как условие обретения новой.
АА взрослеет
A. Comes of Age, p. 46
Какими чудесными тайнами являются парадоксы! Их нельзя рассчитать, но когда их признают и принимают, они вновь подтверждают нечто во Вселенной, находящееся за пределами человеческой логики. Когда я сталкиваюсь со страхом, мне дается мужество; когда я поддерживаю брата или сестру, то увеличивается моя способность любить самого себя; когда я воспринимаю боль как часть возрастающего жизненного опыта, я ощущаю еще большее счастье; когда я смотрю на свою темную сторону, я переношусь в новый свет; когда я признаю свою уязвимость и передаю себя Высшей Силе, то благодать невиданной силы сходит на меня. Спотыкаясь, сгорая от стыда, я вошел в двери АА, ничего не ожидая от жизни, а мне дали надежду и достоинство.
Единственный способ чудесным образом сохранить дары этой Программы — передавать их другим.