Нарешті ми починаємо розуміти, що всі люди, й ми в тому числі, певним чином емоційно нездорові та часто неправі; й тоді ми наближаємося до істинної терпеливості і розуміємо, що насправді означає любов до ближнього.
«Дванадцять Кроків і Дванадцять Традицій» (стор. 83)
Мені спало на думку, що всі люди в якійсь мірі емоційно хворі. А як же по іншому? Хто з нас духовно досконалий? А фізично? Так як же наш емоційний стан може бути ідеальним? Тому нам нічого іншого не залишається, окрім як терпіти один одного і ставитися до інших так, як ми хочемо, щоб вони ставилися до нас. Ось це і є справжня любов.
Наконец, мы видим, что все люди, в том числе и мы, в некоторой степени эмоционально неуравновешенны и часто бывают неправы. И тут мы вплотную подходим к пониманию подлинной терпимости и смысла настоящей любви к людям.
Двенадцать Шагов и Двенадцать Традиций, с. 104–105
Twelve Steps and Twelve Traditions, p. 92
Мне пришло на ум, что все люди в какой‑то степени эмоционально больны. А как же иначе? Кто из нас духовно совершенен? А эмоционально? А физически? Поэтому нам ничего другого не остается, кроме как терпеть друг друга и относиться к другим так, как мы хотим, чтобы они относились к нам. Вот это и есть истинная любовь.
(Медитация из книги “ЕЖЕДНЕВНЫЕ РАЗМЫШЛЕНИЯ”)