Анонімні Алкоголіки Полтавського регіону Правило нашого життя — це любов і терпимість до інших.
«Анонімні Алкоголіки» (стор. 67)
Я відкрив для себе: щоб дійсно розвиватися в духовному відношенні, я повинен в будь-якій ситуації пробачати людей. Може, на перший погляд, прощення і не здається мені життєво необхідною справою, але я знаю, що всі великі духовні вчителі наполягали на цьому.
Я повинен пробачати завдані мені образи не просто на словах, для форми, а в своєму серці. Я роблю це не заради інших, але заради себе. Образа, гнів, жадоба помсти отруюють мою душу. Ці почуття ланцюгами приковують мене до інших проблем, котрі не мають нічого спільного з початковою.
Любовь к другим и терпимость определяют наш кодекс.
Анонимные Алкоголики, с. 82
Alcoholics Anonymous, p. 84
Я обнаружил, что для поддержания настоящего духовного прогресса я должен во всех ситуациях прощать людей. Насущная необходимость прощения, может, и не очевидна на первый взгляд, но я знаю, что все великие люди, обретшие духовность, твердо настаивали на этом.
Я должен прощать нанесенный мне вред не просто на словах или формально, но в своем сердце. Я делаю это не ради другого человека, а ради себя. Обида, злость или желание видеть кого‑то наказанным — вот что отравляет мою душу. Такие чувства цепями приковывают ко мне мои проблемы, и они же привязывают меня к другим проблемам, ничего общего с моей не имеющими.
(Медитация из книги “ЕЖЕДНЕВНЫЕ РАЗМЫШЛЕНИЯ”)