Анонімні Алкоголіки Полтавського регіону І він добре знає, що його власне життя стало багатшим, і це – додаткова нагорода за те, що він віддає щось іншому, не вимагаючи нічого натомість.
«Як це бачить Білл» (стор. 69)
Коли я тільки прийшов до Товариства, мені важко було засвоїти ідею віддання без жодних умов. Мені здавалося підозрілим, коли інші хотіли мені допомогти. Я думав: «А чого вони хочуть взамін?» Але незабаром я пізнав радість допомагати іншим алкоголікам і зрозумів, чому вони з самого початку ставилися до мене так. Моє ставлення змінилося, і з’явилося бажання допомагати іншим. Часом я турбувався, оскільки хотів, щоб і вони пізнали радість тверезості і привабливість життя. Коли моє життя наповнене присутністю люблячого Бога, як я Його розумію, і я ділюся цією любов’ю зі своїми побратимами-алкоголіками, у мене виникає непередаване відчуття, що я володію якимось особливим багатством.
И он хорошо знает, что его собственная жизнь стала богаче, и это дополнительная
награда за то, что он отдает что‑то другому, не требуя ничего взамен.
Как это видит Билл
As Bill Sees It, p. 69
Впервые познакомившись с Программой, я плохо понял ее концепцию «отдавать без всяких условий». Я с подозрением относился к любому, кто пытался мне помочь. Я думал: «А что они хотят взамен?» Но вскоре, помогая другим алкоголикам, я познал радость и понял наконец, почему вначале и они относились ко мне соответственно. Мое отношение изменилось, и появилось желание помогать другим. Порой я немного волновался, поскольку очень хотел, чтобы и они познали радость трезвости и то, что жизнь может быть прекрасна. Когда моя жизнь полна любви к Богу, как я Его понимаю, и я делюсь этой любовью с моими товарищами — алкоголиками, у меня возникает необъяснимое ощущение, что я владею каким‑то особым богатством.
(Медитация из книги “ЕЖЕДНЕВНЫЕ РАЗМЫШЛЕНИЯ”)