Анонімні Алкоголіки Полтавського регіону Ми, видужуючі алкоголіки – брати не стільки по своїх гідностях, скільки по недоліках і по нашому спільному прагненню виправити їх.
«Як це бачить Білл» (стор. 167)
Між алкоголіками існує якась схожість: таємнича, духовна, майже незбагненна. Але вона є. Я «чую» її. Сьогодні я відчуваю, що можу допомогти людям, а вони можуть допомогти мені.
Для мене це нове і хвилююче відчуття: бути уважним до людей, до їх смутку, радощів, жахів, жалю, горя; бажання розділити з ними всі ці почуття, аби комусь стало легше. Я ніколи не вмів цього робити, та й не пробував. Мені це і в голову не приходило. Тепер же Товариство АА і Бог вчать мене піклуватися.
Мы, выздоравливающие алкоголики, не столько братья по несчастью, сколько братья
по недостаткам и по нашему общему стремлению исправить их.
Как это видит Билл
As Bill Sees It, p. 167
Сходство, существующее между алкоголиками, — таинственно, по сути своей духовно — и почти непостижимо. Но оно есть. Я «чувствую» его. Сегодня я чувствую, что могу помочь людям и они могут помочь мне.
Для меня это ново и волнующе — чувство заботы о людях. Заботиться о том, что они ощущают, на что надеются, о чем молятся; знать их печали, радости, ужас, сожаления, горе; желать разделить с ними все эти чувства, чтобы кому‑то из них полегчало. Я никогда не знал, как это сделать или даже как попытаться сделать. Мне это и в голову не приходило. Содружество АА и Бог учат меня тому, как заботиться о людях.
(Медитация из книги “ЕЖЕДНЕВНЫЕ РАЗМЫШЛЕНИЯ”)