В процесі пізнання покірності найвідчутнішим результатом була переміна нашого ставлення до Бога.
«Дванадцять Кроків і Дванадцять Традицій» (стор. 69)
Сьогодні мої молитви здебільшого полягають у тому, щоб сказати спасибі моїй Вищій Силі за мою тверезість і за чудо Божого достатку, але мені також потрібно просити допомоги та сили виконувати Його волю для мене. Мені більше не потрібен, щоб Бог рятував мене щохвилини від ситуацій, у які я потрапляю, не виконуючи Його волі. Тепер моя вдячність, здається, безпосередньо пов’язана з покірністю. Поки я маю покірності бути вдячним за те, що маю, Бог продовжує забезпечувати мене.