Анонімні Алкоголіки Полтавського регіону …після кожного періоду горя й страждань, коли рука Бога здавалася важкою та навіть несправедливою, він пізнавав нові уроки життя, відкривав нові джерела мудрості й, нарешті, неминуче приходив до переконання, що Бог таки насправді «примушує Свої чудеса здійснюватися загадковим чином».
«Дванадцять Кроків і Дванадцять Традицій» (стор. 94)
Навіть втрата роботи, сім’ї і здоров’я не переконала мене в тому, що мені потрібно переглянути свій спосіб життя. Алкоголь та інші наркотики вбивали мене, але я жодного разу не зустрічав одужуючої від подібної залежності людини або члена АА. Я думав, що мені судилося померти на самоті, і що я це заслужив. Я і так був у повному розпачі, а тут ще важко захворіла моя грудна дитина, у якої виявили рідкісну хворобу. Зусилля лікарів були марними. Я подвоїв зусилля, щоб заглушити свій душевний біль, але алкоголь вже не допомагав. Мені залишалося лише дивитися Богу в очі, благаючи Його про допомогу. Моє знайомство з АА відбулося через кілька днів при дивному збігу обставин, і з тих самих пір я тверезий. Мій син вижив і йде на поправку. Ця ситуація переконала мене в моєму безсиллі і нездатності керувати своїм життям. Зараз ми з сином дякуємо Богові за Його втручання.
…что все несчастья и страдания, в которых рука Всевышнего кажется нам суровой и даже несправедливой, преподносят нам новые жизненные уроки, раскрывают в нас новые резервы мужества и неизбежно приводят к убеждению, что «неисповедимы пути Господни и то, как Он творит чудеса».
Двенадцать Шагов и Двенадцать Традиций, с. 118
Twelve Steps and Twelve Traditions, p. 105
Даже потеря работы, семьи и здоровья не убедили меня в том, что мой образ жизни нуждается в пересмотре. Пьянство и употребление наркотиков убивали меня, но я ни разу не встречал выздоравливающего человека или члена АА. Я думал, что мне суждено умереть в одиночестве и что я это заслужил. Я и так был в полном отчаянии, а тут еще заболел наш грудной ребенок: он страдал редкой болезнью, и его состояние было критическим. Усилия врачей оказались тщетными. Я удвоил усилия, чтобы заглушить свои чувства, но алкоголь уже перестал помогать. Мне оставалось только смотреть Богу в глаза, умоляя Его о помощи. Мое знакомство с АА состоялось через нескольких дней при стечении странного ряда обстоятельств, и с тех самых пор я остаюсь трезвым. Мой сын выжил и выздоравливает. Эта ситуация убедила меня в моем бессилии и неспособности управлять своей жизнью. Сейчас мы с сыном благодарим Бога за Его вмешательство.
(Медитация из книги “ЕЖЕДНЕВНЫЕ РАЗМЫШЛЕНИЯ”)