16 Серпня. «Я ВИПАВ ЗІ СПІЛКУВАННЯ».

Далі можна запитати себе, що маємо на увазі, кажучи, що «образили» інших людей. Які взагалі образи люди завдають один одному? На практиці «образа» – це результат зіткнення інстинктів, які завдають фізичної, психічної, емоційної чи духовної шкоди людям.

«Дванадцять Кроків і Дванадцять Традицій» (стор. 73)

На зборах, присвячених Восьмому Кроку, я завжди думав: «По суті, я нашкодив небагатьом людям; в основному я шкодив собі». Але потім настав час скласти свій список, і він виявився не настільки коротким, як мені думалося раніше. Як з’ясувалося, усе було дуже просто: ви мені або подобалися, або не подобалися, або ж мені щось було від вас потрібно. Люди не робили того, чого я від них очікував, а близькі стосунки не складалися через непомірні вимоги моїх партнерів. Чи було це «зневагою»? Через пияцтво я «випав зі спілкування» – не посилав листівок, не відповідав на дзвінки, був недоступний для людей і не брав участі в їхньому житті. Яким же благом стала для мене можливість придивитися до цих взаємин, спокійно провести самоаналіз – наодинці з Богом, як я Його розумію – і щоденно рухатися вперед, намагаючись бути чесним і відповідальним у взаєминах з людьми.

Можно задать себе вопрос, что мы имеем в виду, когда говорим, что «обидели» других людей. И вообще, какого рода «обиды» люди могут причинять друг другу? Мы могли бы практически определить слово «обида» как результат столкновения инстинктов, наносящий физический, психический, эмоциональный и духовный ущерб людям.

Двенадцать Шагов и Двенадцать Традиций, сc. 92–93
Twelve Steps and Twelve Traditions, p. 80

Присутствуя на собраниях по Восьмому Шагу, я всегда думал: «Я, по существу, причинил основной вред не людям, а себе». Со временем я подготовил свой список, и он оказался не столь краток, как мне думалось ранее. Все, как выяснилось, было очень просто — вы мне или нравились, или не нравились, или же мне что‑то от вас требовалось. Люди не делали того, чего я от них ожидал; а близкие отношения были невозможны из‑за необоснованных требований моих партнеров. Было ли это пренебрежением? Из‑за пьянства я «выпал из общения» — никогда не посылал открыток, не отвечал на звонки, был недоступен для людей и не принимал участия в их жизни. Каким же благом стала для меня возможность присмотреться к этим взаимоотношениям и спокойно, наедине с Богом, как я Его понимаю, провести самооценку и ежедневно дальше идти вперед с готовностью быть честным и ответственным во взаимоотношениях с людьми.

(Медитация из книги “ЕЖЕДНЕВНЫЕ РАЗМЫШЛЕНИЯ”)