Анонімні Алкоголіки Полтавського регіону Якщо ми хочемо жити, ми повинні звільнитися від гніву. Поганий настрій і душевні потрясіння не для нас. Вони можуть бути сумнівною розкішшю для нормальних людей, але для алкоголіків вони є отрутою.
«Анонімні Алкоголіки» (стор. 53)
«Сумнівна розкіш». Як часто я згадував ці слова! Гнів – не єдине, що краще залишити для неалкоголіков. Я склав цілий список таких речей, включивши в нього виправдання своїх образ, жаль до себе, схильність засуджувати інших, фарисейство, неправдиву гордість і хибну покірність. Я завжди дивуюся, перечитуючи наведений вище уривок з Великої Книги. Принципи Програми настільки глибоко проникли в мене, що мені здається, що всі ці недоліки теж перераховані в цьому уривку. І я вдячний Богу за те, що не можу їх собі дозволити, адже інакше вони неодмінно заволоділи б мною
Для того чтобы жить, мы должны освободиться от злобы. Обиды и злоба — не для нас. Они, возможно, сомнительная роскошь, которую могут себе позволить люди
нормальные, но для алкоголиков они — яд.
Анонимные Алкоголики, с. 65
Alcoholics Anonymous, p. 66
«Сомнительная роскошь». Как часто я вспоминал эти слова! Это не просто гнев, который тоже лучше оставить неалкоголикам. Я составил список, включив в него оправданное негодование, жалость к себе, склонность к осуждению, самодовольство, ложную гордость и ложное смирение. Всегда поражаюсь, читая приведенный выше отрывок из Большой Книги. В меня настолько глубоко вошли Принципы Программы, что я всегда думаю, а все ли свои дефекты я перечислил? Я благодарен Богу за то, что не могу их себе позволить, иначе они захватят меня.
(Медитация из книги “ЕЖЕДНЕВНЫЕ РАЗМЫШЛЕНИЯ”)