Анонімні Алкоголіки Полтавського регіону Проте дехто з нас спіткнувся по іншому. Ми твердили, що нікому, крім себе, не завдавали шкоди під час пиття.
«Дванадцять Кроків і Дванадцять Традицій» (стор. 72)
Цей Крок здався мені таким простим. Я визначив кількох людей, котрим заподіяв зло, але їх вже не було поруч. І все ж цей Крок турбував мене, і я уникав розмов про нього. Згодом я навчився досліджувати свої вчинки, які завдають мені занепокоєння. У своїх пошуках я вийшов на батьків, котрі були дуже ображені на мене за те, що я від них далекий; на роботодавця, стурбованого моїми прогулами, провалами в пам’яті і манерою поведінки; на друзів, котрих я уникав, нічого при цьому не пояснюючи. Лише коли я розгледів реальну шкоду, яку завдав людям, Восьмий Крок набув для мене нового сенсу. Тепер я більше не відчуваю незручності і почуваюся чистим і легкім.
Но некоторые из нас спотыкались на другом. Мы упорно утверждали, что наше
пьянство вредило только нам и больше никому.
Двенадцать Шагов и Двенадцать Традиций, с. 91
Twelve Steps and Twelve Traditions, p. 79
Этот Шаг казался мне таким простым. Я определил нескольких человек, которым причинил зло, но их уже не было рядом. И все же я чувствовал себя неловко и избегал разговоров об этом Шаге. Со временем я научился видеть все стороны моей жизни, причиняющие мне беспокойство. В своих поисках я вышел на родителей, обиженных на меня за мою отдаленность от них; на работодателя, обеспокоенного моими прогулами, моей забывчивостью и моей манерой поведения; на друзей, которых я избегал без всяких на то объяснений. Только когда я воочию увидел реальный вред, который нанес людям, Восьмой Шаг приобрел для меня новый смысл. Я больше не испытываю неловкости и чувствую себя очистившимся и просветленным.
(Медитация из книги “ЕЖЕДНЕВНЫЕ РАЗМЫШЛЕНИЯ”)