Анонімні Алкоголіки Полтавського регіону Неодноразово новачки намагалися приховати деякі факти зі свого життя… вони вдавалися до легших способів… Але вони не навчилися бути достатньо покірними…
«Анонімні Алкоголіки» (стор. 57)
Може здатися, що покірність дуже близьке до приниження; але насправді покірність – це здатність поглянути на самого себе і чесно прийняти те, що бачиш. Мені більше не потрібно бути ні «найрозумнішим», ні «найдурнішим», ні в іншому «най-най». Зрештою, зовсім не погано бути самим собою. Мені легше прийняти самого себе, коли я поділюся з ким-небудь історією всього свого життя. Якщо я не можу зробити цього на зборах, то мені варто знайти собі наставника – такого, якому я зможу розповісти про ті «певні факти», що можуть знову підштовхнути мене до пияцтва і до смерті. Мені необхідно виконати всі Кроки. П’ятий Крок потрібен мені, щоб навчитися справжньої покірності. Більш легкі методи тут не працюють.
Время от времени новички пытались не раскрывать некоторые факты своей жизни…. они использовали более простые методы… Но в действительности они не познали в достаточной мере смирение…
Анонимные Алкоголики, с. 70–71
Alcoholics Anonymous, pp. 72–73
Смирение воспринимается многими как унижение, на самом же деле это способность смотреть на себя и честно принимать то, что обнаруживаешь. Мне больше не надо быть «самым умным», «самым лучшим» и во всем прочем «самым — самым». В конце концов, совсем не плохо быть просто самим собой. Мне легче принять себя, если я поделился с кем‑либо историей всей своей жизни. Если я не могу сделать этого на собраниях, то мне стоит найти наставника — такого, которому я смогу рассказать о тех «определенного свойства фактах», что могут вернуть меня к пьянству, то есть к смерти. Мне необходимо проделать все Шаги. Пятый Шаг нужен мне, чтобы научиться истинному смирению. Более легкие методы не работают.
(Медитация из книги “ЕЖЕДНЕВНЫЕ РАЗМЫШЛЕНИЯ”)