…якщо ми пропустимо цей життєво важливий крок, то, можливо, ми не подолаємо пиття.
«Анонімні Алкоголіки» (стор. 72)
Зрозуміло, мене не радувала перспектива зустрітися віч-на-віч з самим собою, особливо коли страждання моїх запійних днів хмарою висіли наді мною. Але незабаром я почув на зборах про одного члена АА, котрий не бажав працювати по П’ятому Кроку. Він продовжував відвідувати зібрання, тремтячи від жаху перед минулим, котре знову оживало в його пам’яті. Набагато легше і простіше зробити ці Кроки до свободи, що відводять нас від смертельної хвороби, і повірити в Товариство і в Вищу Силу.
…если мы не пройдем этот важный этап, то не сможем бросить пить.
Анонимные Алкоголики, с. 70
Alcoholics Anonymous, p. 72
Я, конечно, не испытывал радости от возможности встретиться лицом к лицу с тем собой, каким я был раньше. Особенно же не хотелось этого тогда, когда страдания моих запойных дней все еще тучей висели надо мной. Но вскоре на собраниях я услышал об одном члене АА, который не желал работать по Пятому Шагу. Он продолжал посещать собрания, дрожа от ужаса, что прошлое может ожить в его памяти. Гораздо легче и проще сделать эти Шаги от нашей фатальной болезни к свободе и поверить в наше Содружество и в Высшую Силу.
(Медитация из книги “ЕЖЕДНЕВНЫЕ РАЗМЫШЛЕНИЯ”)