Анонімні Алкоголіки Полтавського регіону Тому що без певної міри покірності жоден алкоголік не може залишатися тверезим…Без неї вони не можуть досягти благородної мети або, в разі небезпеки, покликати на допомогу віру.
«Дванадцять Кроків і Дванадцять Традицій» (стор. 65)
Чому я опираюся слову «покірність»? Адже я змирююсь не перед іншими людьми, а перед Богом, як я Його розумію. Покорятися – значить проявляти «покірну повагу», усвідомлюючи, що я – не центр Всесвіту. Поки я пив, мене поглинули гордість і егоцентричність. Я відчував що світ обертається довкола мене і що я – господар своєї долі. Покірність дозволяє мені залежати від Бога, який допомагає мені долати перешкоди, допомагає мені у моїх недосконалостях, щоб я міг духовно зростати. Для підвищення своєї майстерності я повинен вирішувати все складніші проблеми, а коли на моєму шляху виникають перешкоди – вчитися долати їх з Божою поміччю. Щоденне спілкування з Богом доводить мою покірність і дозволяє мені усвідомити, що Хтось могутніший, ніж я, готовий допомогти мені, якщо я перестану вважати себе Богом.