Уривок з 5-го розділу книги Анонімні Алкоголіки
Ми рідко спостерігали занепад людини, яка б точно йшла нашим шляхом та потерпіла невдачу. Якщо ж і траплялися такі, то це були люди, які не могли або не хотіли, присвятити себе цій простій Програмі. Є такі бідолахи. І вони в цьому не винні. Мабуть вони такими народилися. Вони просто нездатні збагнути і вести такий спосіб життя, який вимагає бути чесними відносно себе. І їх шанси на успіх невеликі. А за роки поширення Програми, ми помітили, що є і такі, які страждають від серйозних емоційних і психічних розладів, і багато з них одужує, якщо мають здатність бути чесними відносно себе…
Програма “12 Кроків і 12 Традицій”
Дванадцять Кроків АА
- Ми визнали, що ми були безсилі перед алкоголем, що наше життя стало некерованим.
- Повірили, що Сила, могутніша ніж наша власна, може повернути нам здоровий розум.
- Прийняли рішення доручити нашу волю і наше життя під опіку Бога, як ми розуміли Його.
- Зробили сумлінну та безстрашну моральну інвентаризацію самих себе.
- Визнали перед Богом, собою та іншою людиною справжню природу наших помилок.
- Були повністю готові до того, щоб Бог усунув всі ці дефекти характеру.
- Покірно попросили Його усунути наші недоліки.
- Склали список усіх людей, кому ми заподіяли шкоду, і стали готовими відшкодувати всім їм завдані збитки.
- Особисто відшкодовували заподіяні цим людям збитки, де тільки можливо, крім тих випадків, коли це могло зашкодити їм або кому-небудь іншому.
- Продовжували робити особисту інвентаризацію, і коли ми були неправі, відразу визнавали це.
- Шукали шляхом молитви і медитації покращення нашого свідомого контакту з Богом, як ми розуміли Його, молячись лише про знання Його волі щодо нас і сили виконати її.
- Досягнувши духовного пробудження, як результат цих кроків, ми намагались нести це послання до алкоголіків і застосовувати ці принципи у всіх наших справах.
Дванадцять Традицій АА
- Наш спільний добробут повинен бути на першому місці; особисте одужання залежить від єдності АА.
- Для нашої спільної мети є лише один найвищий авторитет – люблячий Бог, як Він може виразити Себе в нашій груповій свідомості. Наші лідери – лише наділені довірою служителі; вони не керують.
- Єдиною вимогою для того, щоб стати членом АА, є бажання кинути пити.
- Кожна група має бути цілком самостійною, за винятком справ, які стосуються інших груп або АА в цілому.
- У кожної групи є лише одна головна мета – нести своє послання до алкоголіка, який все ще страждає.
- Групі АА ніколи не слід підтримувати, фінансувати або надавати ім’я АА для використання жодній спорідненій організації або сторонній установі, щоб проблеми, пов’язані з грошима, власністю і престижем не відволікали нас від нашої головної мети.
- Кожній групі АА слід повністю спиратись на власні сили, відхиляючи внески ззовні.
- Анонімним Алкоголікам варто завжди залишатися непрофесійним об’єднанням, проте наші службові центри можуть наймати спеціальних працівників.
- АА, як таким, ніколи не слід мати системи управління; але ми можемо створювати ради або комітети, безпосередньо відповідальні перед тими, кого вони обслуговують.
- Товариство Анонімних Алкоголіків не має точки зору щодо зовнішніх питань; отже ім’я АА ніколи не слід залучати до громадських дискусій.
- Наша політика зв’язків з громадськістю ґрунтується на привабливості, а не на рекламі; нам потрібно завжди зберігати особисту анонімність на рівні преси радіо та кіно.
- Анонімність є духовною основою всіх наших Традицій, що завжди нагадує нам ставити принципи перед особистостями.
Переклад затверджено Літературним Комітетом Української Ради по Обслуговуванню АА 2012р.