Анонімні Алкоголіки Полтавського регіону …духовне життя, яке не включає сімейні обов’язки, можливо, все ж таки не є таким досконалим.
«Анонімні Алкоголіки» (стор. 101)
Я можу процвітати в роботі по Програмі – застосовувати її на зборах, на роботі, в служінні – і виявити, що в родині все шкереберть. Я очікую розуміння від своїх коханих, але вони не можуть мене зрозуміти. Я очікую, що вони помітять і оцінять моє духовне зростання, але цього не станеться, поки я не покажу їм цього. Може, я ігнорую їх потребу в моїй увазі і турботі? Може, я дратівливий і зануда з ними? Чи загладжую я свою провину перед ними, бурмочучи: “Винен”, або ж проявляючи терпіння і терпимість? Може, я читаю їм нотації, намагаючись переробити або «виправити» їх? Чи намагався я коли-небудь привести в порядок стосунки з ними? «Духовне життя – не теорія. Потрібно жити ним».
…духовная жизнь, исключающая обязательства по отношению к семье, не так уж совершенна.
Анонимные Алкоголики, с. 125
Alcoholics Anonymous, p. 129
Я могу преуспевать в работе по Программе: применять ее на собраниях, на работе, в служении — и обнаружить, что в семье все кувырком. Я жду понимания от своих любимых, но этого не происходит. Я жду, что они заметят и оценят мой духовный рост, но этого не случится, пока я не покажу им этого. Может, я не обращаю внимания на них, пренебрегаю их нуждами и желаниями, не забочусь о них? Может, я раздражен и скучен, когда я с ними? Может, заглаживаю свою вину перед ними невнятным бормотанием: «Извини, виноват», или же делаю это терпеливо и сам проявляю терпимость? Может, я читаю им нотации, пытаясь переделать их или «поставить на место»? Когда‑нибудь я убирался в доме вместе с ними? «Духовная жизнь — это не теория. Нужно жить духовной жизнью».
(Медитация из книги “ЕЖЕДНЕВНЫЕ РАЗМЫШЛЕНИЯ”)