Анонімні Алкоголіки Полтавського регіону Ми знаємо, що Бог з любов’ю спостерігає за нами. Ми знаємо, що коли б ми не звернулися до Нього, все в нас буде гаразд – і зараз, і в майбутньому.
«Дванадцять Кроків і Дванадцять Традицій» (стор. 94)
Я молюся про готовність завжди усвідомлювати, що я – дитя Бога, свята душа в людській оболонці, і що моє основне завдання в цьому житті – сприймати, пізнавати, любити і виховувати самого себе. Приймаючи себе, я приймаю Божу волю. Пізнаючи і люблячи себе, я пізнаю і люблю Бога. Виховуючи себе, я дію по волі Божій.
Я молюся про бажання позбутися від зарозумілої самокритики і славлю Бога, покірно приймаючи себе і піклуючись про себе.
Мы знаем, что Бог с любовью присматривает за нами. Мы знаем, что, когда мы обратимся к Нему, все будет у нас хорошо и сегодня, и всегда…
Двенадцать Шагов и Двенадцать Традиций, с. 119
Twelve Steps and Twelve Traditions, p. 105
Я молюсь за подаренную мне готовность помнить, что я дитя Бога, святая душа в человеческой оболочке и что моя основная и насущная задача — принимать, познавать, любить и воспитывать самого себя. Принимая себя, я принимаю Божью волю. Познавая и любя себя, я познаю и люблю Бога. Воспитывая себя, я действую по воле Божьей.
Я молюсь о желании избавиться от высокомерной самокритики, чтобы славить Бога, при этом смиренно принимая себя и заботясь о себе.
(Медитация из книги “ЕЖЕДНЕВНЫЕ РАЗМЫШЛЕНИЯ”)