Анонімні Алкоголіки Полтавського регіону Коли ми з допомогою Бога спокійно прийняли свою долю, то виявилося, що ми можемо жити в злагоді з собою й показати іншим людям, які все ще страждають від подібних страхів, що вони також можуть подолати їх. Виявилося, що звільнення від страху є важливішим, ніж звільнення від нестатку.
«Дванадцять Кроків і Дванадцять Традицій» (стор. 109)
Протягом багатьох років активного алкоголізму моїм життям управляли матеріальні цінності. Я думав, що саме вони зроблять мене щасливим; але, навіть володіючи ними, я все так само відчував себе банкрутом. Потрапивши в АА, я дізнався, що можна жити інакше. Навчившись довіряти іншим, я почав вірити в Силу, могутнішу, ніж я. Віра звільнила мене від кайданів «его». У міру того як матеріальні цінності замінялися духовними, моє життя ставало керованим. І я вирішив ділитися своїм досвідом з іншими алкоголіками.
Когда с Божьей помощью мы обнаружили, что спокойно принимаем свою судьбу, тогда мы поняли, что можем жить в мире с собой и показать другим, что они тоже могут освободиться от своих страхов. Мы поняли, что свобода от страхов важнее свободы от нужды.
Двенадцать Шагов и Двенадцать Традиций, с. 137
Twelve Steps and Twelve Traditions, p. 132
В течение многих лет активного алкоголизма моей жизнью управляли материальные ценности. Я был уверен, что именно они сделают меня счастливым, но, уже и обладая ими, я все так же ощущал себя банкротом. Впервые попав в АА, я узнал об ином образе жизни. Научившись доверять другим, я начал верить в Силу более могущественную, чем я. Вера освободила меня от оков моего собственного «я». По мере замены материальных ценностей духовными моя жизнь становилась управляемой. И я решил делиться своим опытом с другими алкоголиками.
(Медитация из книги “ЕЖЕДНЕВНЫЕ РАЗМЫШЛЕНИЯ”)