Передусім, ми повинні бути абсолютно впевненими, що не зволікаємо через страх.
«Дванадцять Кроків і Дванадцять Традицій» (стор. 79)
Мужність і відсутність страху – дари моєї тверезості. Вони дають мені сили просити про допомогу і відшкодовувати заподіяну людям шкоду покірно, але з почуттям власної гідності. Загладжування провини може зажадати від мене високого ступеня чесності, на котрий я, за своїми відчуттями, поки не здатний. І все ж, з Божою поміччю і спираючись на мудрість інших людей, я можу зазирнути всередину себе і знайти в собі сили діяти. Люди можуть прийняти або не прийняти мої спроби загладити свою провину; але, зробивши для цього все можливе, я зможу відчути себе вільним і упевненим, що сьогодні несу відповідальність за свої вчинки.
Прежде всего нам нужно постараться быть абсолютно уверенными, что мы не откладываем это дело только потому, что нам страшно.
Двенадцать Шагов и Двенадцать Традиций, с. 99
Twelve Steps and Twelve Traditions, p. 87
Мужество и отсутствие страха — это дары моей трезвости. Они придают мне сил просить о помощи — с чувством собственного достоинства и со смирением, и в дальнейшем возмещать ущерб. Возмещение ущерба требует определенной честности, которой мне, как я чувствую, недостает. И все же, с Божьей помощью и опираясь на мудрость других людей, я способен заглянуть внутрь себя и обрести силу для конкретного действия. Люди могут принять или не принять мои извинения, но после того как они мною принесены, я могу чувствовать себя свободно и быть уверенным, что отвечаю за сегодняшний день.
(Медитация из книги “ЕЖЕДНЕВНЫЕ РАЗМЫШЛЕНИЯ”)