Анонімні Алкоголіки Полтавського регіону У п’яній компанії її учасникам здається, що майже кожне слово сказане під час застілля – дотепне й розумне. Чарка розв’язує язик, притупляє совість. Власне его нашіптує, що в тебе гостре почуття гумору, ти – компанійська людина, плекаєш веселощі, ближнім піднімаєш настрій. Збоку ж це виглядає досить кумедно, адже гумор п’яного не завжди зрозуміє тверезий. Інша справа, коли тверезість стала головним правилом життя. Можливо, свої перші тверезі дні я і зустрів похмуро, але надалі почуття гумору почало поступово викристалізовуватися, скрашуючи щоденні будні. Зараз, розповідаючи про не завжди веселі події свого життя, нерідко я намагаюся навіть жартувати. Це – здорове почуття гумору, народжене тверезістю, яку подарував мені Бог. По життю я йду з гумором чи продовжую нарікати на долю?
(Із незакінченої книги полтавського алкоголіка „ДОРОГОЮ ТВЕРЕЗОСТІ”)
С кислой миной можно трезвым прожить не долго, потом это надоедает. В трезвости радость не такая яркая, зато честная и глубокая.