…і сповнились бажанням відшкодувати всім їм завдані збитки.
«Дванадцять Кроків і Дванадцять Традицій»(стор. 71)
Слово «всіх» – одне з ключових у Восьмому Кроці. Мені не доводиться вибирати, кого включати в список, а кого – ні. Це повинен бути список всіх людей, котрим я заподіяв зло. Мені ясно, що цей Крок має на увазі прощення, адже, якщо я не бажаю прощати когось, то навряд чи внесу цю людину в список. Перш ніж вписати в нього перше ім’я, я прочитав невелику молитву: «Я прощаю всіх і кожного, хто коли-небудь і за будь-яких обставин заподіяв мені зло».
Перед кожним читанням Молитви Всевишньому мені корисно поміркувати над коротким, але дуже важливим словом з двох букв – словом «як». Я прошу: «Прости нам наші гріхи, як ми прощаємо тих, хто згрішив перед нами». Тут «як» означає «подібним же чином». Я прошу пробачити мене так само, як я прощаю інших. Якщо при читанні цієї частини молитви мною володіють ненависть і почуття образи, то я лише посилюю ці почуття, в той час як мені потрібно волати до духу прощення.