Анонімні Алкоголіки Полтавського регіону Віра, звичайно, потрібна, але однієї її недостатньо. Ми можемо мати віру, але не мати Бога в душі.
«Дванадцять Кроків і Дванадцять Традицій» (стор. 35)
З дитинства я постійно ставив під сумнів існування Бога. Для такого «наукового мислителя», як я, ні одна відповідь не витримувала ретельного аналізу. Так тривало до тих пір, поки одна дуже терпляча жінка, врешті-решт, не сказала мені: «Ти повинен знайти віру». Ці прості слова посіяли насіння мого одужання!
Сьогодні, коли я, виполюючи бур’яни алкоголізму, займаюся своїм одужанням, я поступово даю цьому давно посіяному насінню віри проростати і розквітати. Щодень одужання – цього любовного догляду за своїм духовним садом – привносить в моє життя ще більше Вищої Сили, як я Її розумію. Бог завжди зі мною в моїй вірі, але я повинен сповнитися бажанням прийняти Його.
Я прошу Бога дарувати мені готовність виконати Його волю.