Якщо ж ми нехтуємо тими, хто все ще страждає, то для нас існує неослабна загроза нашому власному життю та здоров’ю.
«Дванадцять Кроків і Дванадцять Традицій» (стор. 135)
Мені добре знайома ця мука нестримного бажання випити, щоб заспокоїти свої нерви і втихомирити страхи. Знаю я і біль тверезості зі стиснутими зубами. Сьогодні я не забуваю про того незнайомця, який тихо страждає, замкнувшись в собі і ховаючись у відчайдушному полегшенні алкоголю.. Я прошу Вищу Силу наставити мене на вірний шлях і дати мені мужність і готовність бути Її інструментом, щоб нести в собі співчуття і безкорисливі вчинки. Нехай група і далі дає мені силу робити разом з іншими те, що я не можу зробити один.