До того часу ми, очевидно, вже звільнилися від деяких своїх найгірших недоліків. Ми пережили хвилини, в які відчули справжній спокій душі. Для тих із нас, хто раніше знав лише збудження, депресію чи тривогу – іншими словами, для всіх нас – цей новознайдений спокій є неоціненним даром.
«Дванадцять Кроків і Дванадцять Традицій» (стор. 68)
Я вчуся давати подіям йти своїм звичаєм і покладатися на Бога, тримаючи свій розум відкритим, а серце – готовим приймати Божу милість у всіх моїх справах. Таким чином я можу відчути мир і свободу, які приходять в результаті капітуляції. Є доведено, що акт капітуляції, що виник у відчаї та поразці, може перерости у постійний акт віри, і що віра означає свободу та перемогу.