Поворотний пункт у нашому житті настав, коли ми усвідомили покірність як щось справді бажане, а не примусове.
«Дванадцять Кроків і Дванадцять Традицій» (стор. 69-70)
Або спосіб життя АА стане для мене радістю, іабо я повертаюся до темряви та зневіри алкоголізму. Радість приходить до мене, коли моє ставлення до Бога та покірності перетворюється на бажання, а не навантаження. Темрява у моєму житті змінюється на сяюче світло, коли я приходжу до усвідомлення того, що правдивість і чесність у справах при моїй інвентарізацієї призводить до того, що моє життя наповнюється спокоєм, свободою та радістю. Довіра до моєї Вищої Сили поглиблюється, і спалах вдячності поширюється в моій всій істоті. Я переконаний, що бути скромним – це бути правдивим і чесним у стосунках із собою та Богом. Саме тоді покірність – це те, чого я “дійсно хочу”, а не “щось, що я повинен мати”.