…перш за все – острах втратити те, чим володіємо, або не одержати того, що нам хочеться мати. Через свої незадоволені запити ми постійно перебували в стані занепокоєння і розчарування. Щоб знайти спокій, нам необхідно було знайти спосіб зменшити свої домагання. А вже різниця між вимогою і звичайним проханням очевидна.
«Дванадцять Кроків і Дванадцять Традицій» (стор. 70)
Спокій для мене можливий лише тоді, коли я відкину очікування. Коли я потрапляю у пастку думок про те, чого я хочу і що має прийти до мене, я перебуваю у стані страху чи тривожного очікування, і це не сприяє емоційній тверезості. Я повинен знову і знову віддаватися реальності моєї залежності від Бога, бо тоді я знаходжу спокій, вдячність і духовну безпеку.