12 кроків і 12 традицій

Уривок з 5-го розділу книги Анонімні Алкоголіки

Ми рідко спостерігали занепад людини, яка б точно йшла нашим шляхом та потерпіла невдачу. Якщо ж і траплялися такі, то це були люди, які не могли або не хотіли, присвятити себе цій простій Програмі. Є такі бідолахи. І вони в цьому не винні. Мабуть вони такими народилися. Вони просто нездатні збагнути і вести такий спосіб життя, який вимагає бути чесними відносно себе. І їх шанси на успіх невеликі. А за роки поширення Програми, ми помітили, що є і такі, які страждають від серйозних емоційних і психічних розладів, і багато з них одужує, якщо мають здатність бути чесними відносно себе…

Програма “12 Кроків і 12 Традицій”

Дванадцять Кроків АА

Ми визнали, що ми були безсилі перед алкоголем, що наше життя стало некерованим.
Повірили, що Сила, могутніша ніж наша власна, може повернути нам здоровий розум.
Прийняли рішення доручити нашу волю і наше життя під опіку Бога, як ми розуміли Його.
Зробили сумлінну та безстрашну моральну інвентаризацію самих себе.
Визнали перед Богом, собою та іншою людиною справжню природу наших помилок.
Були повністю готові до того, щоб Бог усунув всі ці дефекти характеру.
Покірно попросили Його усунути наші недоліки.
Склали список усіх людей, кому ми заподіяли шкоду, і стали готовими відшкодувати всім їм завдані збитки.
Особисто відшкодовували заподіяні цим людям збитки, де тільки можливо, крім тих випадків, коли це могло зашкодити їм або кому-небудь іншому.
Продовжували робити особисту інвентаризацію, і коли ми були неправі, відразу визнавали це.
Шукали шляхом молитви і медитації покращення нашого свідомого контакту з Богом, як ми розуміли Його, молячись лише про знання Його волі щодо нас і сили виконати її.
Досягнувши духовного пробудження, як результат цих кроків, ми намагались нести це послання до алкоголіків і застосовувати ці принципи у всіх наших справах.

Дванадцять Традицій АА

Наш спільний добробут повинен бути на першому місці; особисте одужання залежить від єдності АА.
Для нашої спільної мети є лише один найвищий авторитет – люблячий Бог, як Він може виразити Себе в нашій груповій свідомості. Наші лідери – лише наділені довірою служителі; вони не керують.
Єдиною вимогою для того, щоб стати членом АА, є бажання кинути пити.
Кожна група має бути цілком самостійною, за винятком справ, які стосуються інших груп або АА в цілому.
У кожної групи є лише одна головна мета – нести своє послання до алкоголіка, який все ще страждає.
Групі АА ніколи не слід підтримувати, фінансувати або надавати ім’я АА для використання жодній спорідненій організації або сторонній установі, щоб проблеми, пов’язані з грошима, власністю і престижем не відволікали нас від нашої головної мети.
Кожній групі АА слід повністю спиратись на власні сили, відхиляючи внески ззовні.
Анонімним Алкоголікам варто завжди залишатися непрофесійним об’єднанням, проте наші службові центри можуть наймати спеціальних працівників.
АА, як таким, ніколи не слід мати системи управління; але ми можемо створювати ради або комітети, безпосередньо відповідальні перед тими, кого вони обслуговують.
Товариство Анонімних Алкоголіків не має точки зору щодо зовнішніх питань; отже ім’я АА ніколи не слід залучати до громадських дискусій.
Наша політика зв’язків з громадськістю ґрунтується на привабливості, а не на рекламі; нам потрібно завжди зберігати особисту анонімність на рівні преси радіо та кіно.
Анонімність є духовною основою всіх наших Традицій, що завжди нагадує нам ставити принципи перед особистостями.

Переклад затверджено Літературним Комітетом Української Ради по Обслуговуванню АА 2012р.