Анонімні Алкоголіки Полтавського регіону Інша трудність полягає ось у чому: те, що ми сприймаємо самі, може бути перекручене нашим власним міркуванням і упередженістю. Користь розмови з іншою людиною полягає в тому, що ми маємо змогу почути її безпосереднє зауваження та пораду…
«Дванадцять Кроків і Дванадцять Традицій» (стор. 56)
Не злічити, скільки разів в нападі гніву і розчарування я казав собі: «За деревами я не бачу лісу!» Зрештою я зрозумів, що в такі болючі моменти мені потрібен хтось, хто направляв би мої спроби відокремити дерева від лісу; хто вказував би мені зручніші стежини; хто допомагав би мені гасити пожежі, обходити кручі та вибоїни.
Коли я «в лісі», я прошу Бога дати мені мужність звернутися за допомогою до одного з товаришів по АА.
Когда мы сталкиваемся с какой-либо ситуацией в одиночку, наши рассуждения и выдавание желаемого за действительное могут извратить наш взгляд на нее. Обсудив же ситуацию с другим человеком, мы можем узнать его беспристрастное мнение и получить совет…
«Двенадцать Шагов и Двенадцать Традиций»
(стр. 60)
Не сосчитать, сколько раз в приступах злости и разочарования я говорил себе: «За деревьями я не вижу леса!» Наконец я понял, что в такие болезненные моменты мне нужен кто‑то, кто направлял бы меня, чтобы я мог отделить деревья от леса; кто предложил бы лучшую дорогу, по которой мне надо идти; кто помог бы мне тушить пожары, помог бы миновать утесы и колдобины.
Когда я «в лесу», я прошу Бога дать мне мужество позвонить кому‑либо из членов АА.
(Медитация из книги “ЕЖЕДНЕВНЫЕ РАЗМЫШЛЕНИЯ”)