Анонімні Алкоголіки Полтавського регіону Думаю, справа не в щасті чи нещасті. Як ми зустрічаємо проблеми, що виникають у нашому житті? Який урок з них здобуваємо, як передаємо іншим отриманий досвід, якщо вони цього хочуть?
«Як це бачить Білл» (стор. 306)
У своєму прагненні «бути щасливим» я змінював роботу, одружився, розлучався, переїжджав, залазив у борги – фінансові, емоційні і духовні. В АА я вчуся дорослішати. Замість того щоб вимагати від людей, місць і речей зробити мене щасливим, я можу попросити Бога навчити мене приймати себе таким, який я є. Коли у мене серйозна проблема, Дванадцять Кроків АА допомагають мені духовно зростати через біль. Знання, яке я отримую, може стати даром і для інших людей, які страждають від такої ж проблеми. Як сказав Білл: «Якщо виникає біль, то цiлком може бути що він даний нам, аби ми отримали з нього якийсь урок і допомогли іншим навчитися на нашому прикладі. А коли приходить щастя, ми приймаємо його як дар і дякуємо за нього Богові».
Думаю, дело не в счастье или в несчастье. Как мы решаем проблемы, с которыми
сталкиваемся? Какой урок мы из них извлекаем и как передаем другим то, что
узнали, если они готовы это принять?
Как это видит Билл
As Bill Sees It, p. 306
В своем стремлении «быть счастливым» я менял работу, женился и разводился, менял места жительства, влезал в долги — финансовые, эмоциональные и духовные. В АА я учусь взрослеть. Вместо того чтобы требовать от людей, мест и вещей сделать меня счастливым, я могу попросить Бога научить, как принимать себя таким, какой я есть. Когда некая проблема мучает меня, Двенадцать Шагов АА помогают мне преодолеть боль. Знание, которое я получаю, может стать даром и для других людей, страдающих от такой же проблемы. Как сказал Билл: «Если возникает боль, то очень может быть, что она дана нам, чтобы мы были готовы извлечь из нее урок и помогли другим научиться на нашем примере. Когда приходит счастье, мы принимаем его как дар и благодарим за него Бога».
(Медитация из книги “ЕЖЕДНЕВНЫЕ РАЗМЫШЛЕНИЯ”)