Анонімні Алкоголіки Полтавського регіону Було б помилковою гордістю вважати, що АА винайшли панацею від усіх хвороб, навіть від алкоголізму.
«Як це бачить Білл» (стор. 285)
У перші роки тверезості я був увесь сповнений гордостi, і я вважав, що АА – єдиний спосіб одужати і зажити щасливо. Звичайно, Товариство стало основним компонентом моєї тверезості, і навіть зараз, після більш ніж дванадцяти років в Програмі, я активно відвідую зібрання, займаюся наставництвом, беру участь в служінні. Протягом перших чотирьох років одужання я відчував потребу в допомозі професіоналів, оскільки емоційно відчував себе дуже погано. Однак є люди, котрі здобули тверезість і щастя в інших організаціях. В АА я дізнався, що у мене є вибір – я вільний використовувати будь-які засоби для зміцнення своєї тверезості. Може, Товариство і не панацея від будь-яких нещасть, але воно – центр мого тверезого життя.
Было бы обманом утверждать, что АА — панацея, даже от алкоголизма.
Как это видит Билл
As Bill Sees It, p. 285
В первые годы трезвости я был переполнен гордостью, полагая, что АА — это единственный способ выздоровления и обретения людьми хорошей и счастливой жизни. Конечно, это было основным компонентом моей трезвости, и даже сейчас, после более чем двенадцати лет в Программе, я активно посещаю собрания, занимаюсь наставничеством, участвую в служении. В течение первых четырех лет выздоровления я считал необходимым использовать помощь профессионалов, поскольку эмоционально чувствовал себя очень плохо. Есть люди, которые обрели трезвость и счастье в других организациях. АА научило меня тому, что у меня есть выбор, — не останавливаться ни перед чем в деле укрепления трезвости. АА, быть может, и не панацея, но своего рода центр моей трезвой жизни.
(Медитация из книги “ЕЖЕДНЕВНЫЕ РАЗМЫШЛЕНИЯ”)