3 Квітня. ПРИЙМАЄМО СВОЮ ЛЮДСЬКУ СУТНІСТЬ

Ми, нарешті, зрозуміли, що моральна інвентаризація повинна бути нашою, а не іншої людини. У підсумку ми чесно визнали свої недоліки і намірилися їх виправити.

 «Як це бачить Білл» (стор. 222)

Чому алкоголік так неохоче бере на себе будь-яку відповідальність? Я, бувало, пив через те, як зі мною поводилися інші. Коли ж я прийшов в АА, мені сказали: подумай, у чому сам був неправий. Що мені було робити з усім цим? Тоді я просто погодився, що теж зіграв свою роль в тому, що трапилось, і зміг викласти це на папері й побачити, що я – просто людина. Від мене не вимагається бути досконалістю! Я помилявся раніше і буду помилятися знову. Чесне визнання помилок дозволяє мені прийняти їх і самого себе, а також тих людей, з якими у мене були непорозуміння. А звідси вже рукою подати до одужання.

Мы наконец увидели, что это должна быть наша нравственная инвентаризация, а не
оценка другого человека. Таким образом, мы честно признали свои заблуждения и
вознамерились исправить свои недостатки.

Как это видит Билл
As Bill Sees It, p. 222

Почему алкоголик с таким упорством не желает брать на себя ответственность? Я, бывало, пил из‑за того, что со мной делали люди. Когда я пришел в АА, мне сказали: посмотри, а где ты был неправ. И что же мне было делать со всем этим? Когда же я просто согласился, что и я сыграл свою роль в происходившем, то смог изложить это на бумаге и увидеть, что я просто человек. От меня не требуется быть совершенством! У меня были и будут ошибки. Честное признание ошибок позволяет мне принимать их — и самого себя — и тех людей, с кем у меня разногласия. А отсюда совсем недалеко до выздоровления.

(Медитация из книги “ЕЖЕДНЕВНЫЕ РАЗМЫШЛЕНИЯ”)