По суті, це така віддача, яка нічого не вимагає в замін. Він не сподівається на відплату чи навіть на любов свого страждучого брата. І тоді виявляється, що саме через таку віддачу він вже отримав свою нагороду , незалежно від результату.
«Дванадцять Кроків і Дванадцять Традицій» (стор. 99)
З досвіду роботи по Дванадцятому Кроку я зрозумів, яку винагороду ми отримуємо, віддаючи безкорисливо. Спочатку я очікував, що інші люди теж будуть одужувати, але незабаром побачив, що цього не відбувається. Змирившись і визнавши, що не кожна дія по Дванадцятому Кроку увінчується успіхом, я відкрився назустріч нагородам за безкорисливу самовіддачу.
Это дары такого рода, когда ничто не требуется взамен. Никто не ждет никакой оплаты от страдающего алкоголизмом и даже никакой любви. Оказывается, что подобная самоотдача содержит в себе вознаграждение независимо от того, оказали мы реальную помощь другому алкоголику или нет.
Двенадцать Шагов и Двенадцать Традиций, с. 124
Twelve Steps and Twelve Traditions, p. 109
Из опыта работы по Двенадцатому Шагу я понял, какие награды мы получаем, отдавая что‑либо бескорыстно. Поначалу я ожидал, что все другие люди тоже будут выздоравливать, но вскоре увидел, что этого не происходит. Когда я смирился и признал, что не всегда работа по Двенадцатому Шагу успешна, я стал открытым для наград за то, что отдаю бескорыстно.
(Медитация из книги “ЕЖЕДНЕВНЫЕ РАЗМЫШЛЕНИЯ”)