Анонімні Алкоголіки Полтавського регіону Саме наше життя, як колишніх проблемних питущих, залежить від постійної думки про інших і про те, як ми можемо допомогти у їхніх потребах.
«Анонімні Алкоголіки» (стор. 16)
Мені завжди важко було думати про інших. Навіть коли я намагаюся працювати по Програмі, я схильна думати: «Як я себе сьогодні почуваю? Чи щаслива я, чи радісна, чи вільна? »
Програма каже мені, що мої думки повинні бути спрямовані на оточуючих мене людей: «Чи захоче он той новачок поговорити з ким-небудь?», «Ця людина виглядає сьогодні сумною; можливо, я зможу її підбадьорити?» Лише забуваючи про свої проблеми і прагнучи дати що-небудь іншим, я зможу знайти те, що шукаю – душевний спокій і усвідомлення присутності Бога.
Само наше существование (а мы — люди, в прошлом злоупотреблявшие спиртными напитками) зависит от нашей постоянной заботы о других и от того, в какой степени мы сможем быть им полезными.
Анонимные Алкоголики, с. 19
Alcoholics Anonymous, p. 20
Мне никогда не удавалось подумать о других. Даже когда я стараюсь работать по Программе АА, я обыкновенно думаю: «Как я себя сегодня чувствую? Счастлива ли я, радостна ли, свободна ли?»
Программа говорит мне, что мои мысли должны быть направлены на окружающих меня людей: «Захочет ли вон тот новичок поговорить с кем‑нибудь?», «Этот человек выглядит сегодня грустным, может быть, я смогу его приободрить?» Только тогда, когда я забываю о своих проблемах и стремлюсь дать что‑либо другим, я могу обрести то, что ищу, — душевный покой и осознание Бога.
(Медитация из книги “ЕЖЕДНЕВНЫЕ РАЗМЫШЛЕНИЯ”)