11 Грудня. ІСТИННА ПОКІРНІСТЬ

…ми повинні практикувати істинну покірність. Це необхідно для того, щоб даровані нам величезні блага не зіпсували нас і щоб ми жили, з вдячністю розмірковуючи про Того, Хто вище всіх нас.

The Twelve Traditions (The Long Form) p. 192

(нема в українскому виданні)

Я з досвіду знаю, що моя алкогольна особистість схильна до манії величі. Незважаючи на свої, здавалося б, благі наміри, я часом відхиляюся від вірного шляху, починаючи переслідувати власні інтереси. Моє «его» бере верх, і я випускаю з уваги початкову мету. Я можу навіть приписати собі заслуги за Божі діяння в своєму житті. Таке перебільшене почуття власної значущості небезпечне для моєї тверезості і може завдати великої шкоди АА в цілому.

Мій захист, Дванадцята Традиція, тримає мене в покірності. Як особистість і як член Товариства, я усвідомлюю, що не маю права хвалитися своїми досягненнями і що «Бог робить для нас те, що ми не могли зробити для себе самі».

Мій захист, Дванадцята Традиція, тримає мене в смиренні. Як особистість і як член Товариства, я усвідомлюю, що не маю права хвалитися своїми досягненнями і що «Бог робить для нас те, що ми не могли зробити для себе самі».

…мы должны на практике следовать принципу подлинного смирения. Это необходимо для того, чтобы дарованное нам огромное благо никогда не испортило нас; чтобы в нашей жизни мы всегда с благодарностью размышляли о Нем, стоящем над всеми нами.

Двенадцать Шагов и Двенадцать Традиций, с. 213

Twelve Steps and Twelve Traditions, p. 192

Мой опыт научил меня, что я склонен превращать свою алкогольную личность в нечто грандиозное. И хотя для реализации своего «правого дела» я действую, исходя из добрых побуждений, порой происходит что‑то весьма странное. Мое самомнение берет верх, и я теряю из виду первоначальную цель. Я могу даже приписать себе Божьи деяния в своей жизни. Такое преувеличенное чувство собственной значимости крайне опасно для моей трезвости и может причинить большой вред АА в целом.

Моя защита, Двенадцатая Традиция, служит тому, чтобы держать меня в смирении. Я осознаю и как личность, и как член Содружества, что не имею права хвалиться своими достижениями и что «Бог делает для нас то, что мы не могли сделать для себя сами».

(Медитация из книги “ЕЖЕДНЕВНЫЕ РАЗМЫШЛЕНИЯ”)