Анонімні Алкоголіки Полтавського регіону Майже всі без винятку алкоголіки страждають від самотності. Ще до того, як наше пияцтво прийняло загрозливі розміри і люди стали цуратися нас, майже всі ми страждали від відчуття, що ми не зовсім вписуємося в суспільство.
«Як це бачить Білл» (стор. 90)
Агонія і порожнеча, котрі я часто відчував у собі, тепер все рідше і рідше з’являються в моєму житті. Я навчився справлятися з самотністю. Я можу спілкуватися з Богом, лише коли я один і спокійний, тому що в метушні Він не може достукатися до мене. Мені просто необхідно молитвою і роздумами підтримувати з Ним цей контакт, коли мені здається, що все йде шкереберть.
Почти все без исключения алкоголики знают пытку одиночества. Еще до того как наше пьянство приняло угрожающие размеры и люди стали сторониться нас, почти все мы страдали от чувства какой‑то оторванности.
Как это видит Билл
As Bill Sees It, p. 90
Агонии и пустота, которые я часто ощущал внутри себя, сегодня все реже и реже появляются в моей жизни. Я научился справляться с одиночеством. Я могу общаться с Богом, только когда я один и спокоен, но если я в суете, то даже Он не может достучаться до меня. В любое время хорошо быть в контакте с Богом, но когда все, как мне кажется, плохо, исключительно важно молитвой и размышлениями поддерживать с Ним этот контакт.
(Медитация из книги “ЕЖЕДНЕВНЫЕ РАЗМЫШЛЕНИЯ”)