ВИЗВОЛЕННЯ

Із дитинства я насолоджувався гармонією світу, щиро радів кожному з її проявів у повсякденні і до певного часу мав душевний спокій. Віроломний ворог – алкоголь, без оголошення війни захопив мою територію тверезості. Вірніше, я сам здав її, повіривши алкоголю, що в ілюзії, виплеканій пиятикою, знайду щастя. Роки алкогольної окупації, а їх у мене майже двадцять вісім, були важкими: підірвав здоров’я, ледь не втратив сім’ю і роботу. Я падав у прірву й не міг зупинити цей фатальний політ. Разом із знайомством із АА наступило й визволення. Відтепер я ціную тверезість і більше не збираюся здавати алкоголю жодної п’яді її території. Таке переконання є твердим? Чи я ще коливаюся?

(Із незакінченої книги полтавського алкоголіка „ДОРОГОЮ ТВЕРЕЗОСТІ”)